Іван Вакарчук: Громада має допомагати школам. Добровільно

"Тепер у шкільному атестаті ми виставляємо бали, які дитина заслужила з усього "кольорового" спектру - від 1 до 12. Це справедливо. До того ж, не загрожує напливу до вищих навчальних закладів випускників, які не мають підстав, щоб стати студентами. Адже вони повинні мати у сертифікатах про проходження ЗНО не менше 124 балів", -  так  міністр освіти і науки Іван Вакарчук прокоментував переваги 12-бальної системи оцінювання знань інтернет-виданню "Високий Вал".

"Ця система оцінювання навчальних досягнень учнів була введена ще у 2000 році. Нині 90 відсотків школярів не знають іншої системи оцінювання. Дослідження, проведені Інститутом соціальної та політичної психології АПН України, дають підстави зробити висновок, що педагогічна громадськість, школярі та їх батьки вже давно адаптувалися до неї", - підсумував міністр.

Інтерв'ю міністра для інтернет-видання Високий Вал :

На запитання Інтернет-видання «Високий Вал» про систему оцінювання знань, кадрову політику, соціальну підтримку а також корупцію у навчальних закладах люб’язно відповів Міністр освіти і науки України Іван Вакарчук.

- Які Ваші здобутки на посаді та що вам вдалося покращити після свого попередника?

- Про мої здобутки говорити повинен не я.

- Чи виправдовує себе перехід на 12 - бальну систему оцінювання?

- 12-бальна система оцінювання навчальних досягнень учнів була введена ще у 2000 році. Нині 90 відсотків школярів не знають іншої, крім 12 – бальної, системи оцінювання. Дослідження, проведені Інститутом соціальної та політичної психології АПН України, дають підстави зробити висновок, що педагогічна громадськість, школярі та їх батьки вже давно адаптувалися до неї.

За радянської п’ятибальної (насправді фактично чотирибальної) системи, яка тепер діє лише в Росії, в Україні ми щороку мали близько 40 тис. «другорічників». Це були діти, багато з яких втратили будь-який інтерес до навчання саме через те, що не підпадали під трафаретний «чорно-білий» підхід, за якого діти поділялися на тих, котрі «встигають» і тих, які «не встигають».

Тепер в шкільному атестаті ми виставляємо бали, які дитина заслужила з усього «кольорового» спектру – від 1 до 12. Це справедливо. До того ж, не загрожує напливу до вищих навчальних закладів випускників, які не мають підстав, щоб стати студентами. Адже вони повинні мати у сертифікатах про проходження ЗНО не менше 124 балів.

- Чи цінується зараз українська освіта за кордоном?

- Є багато українських наукових шкіл, випускники яких високо цінуються в Європі і світі. Сотні і тисячі українських студентів по завершенню українського бакалаврату успішно вступають у найбільш престижні світові університети на магістерські програми.

- Наскільки зараз якісний рівень освіти, порівняйте з СРСР та сучасною Європою?

- Рівень освіти залежить від того, в якому конкретному закладі ця освіта здобувається. Є заклади, є факультети, є програми, рівень освіти яких цілком відповідає і європейському і світовому. Буває й навпаки.

- Скільки вищих навчальних закладів існувало у Радянському Союзі і скільки зараз в Україні?

- Ми не ведемо статистики про кількість вищих навчальних закладів у Радянському Союзі. Якщо вас цікавить Україна – то у нас сьогодні 881 вищий навчальний заклад і 152 технікуми.

МОН розпочало реформування ВНЗ – ми здійснюємо перевірки якості надання освітніх послуг навчальними закладами, оскільки є багато ВНЗ та філій навчальних закладів, які не відповідають вимогам, зокрема, не мають необхідного кадрового забезпечення, у бібліотеках кілька років не поповнювалася база, немає забезпечення усіх інших критеріїв.

Якщо під час перевірок ВНЗ виявляються ці порушення, ми даємо певний термін для виправлення. Якщо ВНЗ не усувають недоліків – позбавляємо ліцензій. Це болісна процедура, але українці повинні мати якісну освіту.

- Пане міністр, коли вже нарешті в Україні почнуть отримувати освіту своїми знаннями, а не хабарами та кумівством?

- З 2008 року Міністерство розпочало реформу освіти. Зокрема запроваджено зовнішнє незалежне оцінювання. Тепер обдаровані діти, виключно завдяки власним знанням можуть вступити у будь-який вищий навчальний заклад України.

Вже після першого року проведення тестування розширилася географія вступників. Тепер студенти Західної України не бояться вступати у вузи Одеси чи Харкова, а донецькі студенти – обирають тернопільські та львівські навчальні заклади.

Суспільство визнало, що ЗНО має суттєві переваги – майже 3/4 наших громадян схвально висловлюються стосовно нової системи вступу.

- Чи мають зараз якісь переваги медалісти при вступі до навчальних закладів?

- Ці переваги мінімальні. Якщо кілька студентів подали сертифікати з однаковою кількістю балів, то перевагу при зарахуванні до ВНЗ отримає медаліст.

- Скільки пенсіонерів зараз працює в освітніх закладах?

- На даний час у школах працюють понад 76 тисяч вчителів пенсійного віку. Це 15 % від загальної кількості педагогічних працівників. Понад половина працюючих учителів мають вік більше 40 років і в будь-який час можуть вийти на пенсію за вислугою років.

Зазначу, що відповідно до законодавства досягнення педагогічним працівником пенсійного віку не є підставою для його звільнення.

Той факт, що у школах працюють вчителі пенсійного віку зовсім не означає, що це неодмінно негативно позначається на якості надання освітніх послуг. Втім, така кількість працюючих педагогів пенсійного віку не дає можливості влаштуватися на роботу молодим спеціалістам й ускладнює прогнозування потреби у педагогічних працівниках.

- Коли врешті-решт буде дана дорога молодим вчителям?

- Міністерство працює над вдосконаленням механізму цільової підготовки майбутніх вчителів (насамперед гостродефіцитних спеціальностей) та їх працевлаштування як у міській, так і в сільській місцевостях.

Сприяє вирішенню зазначених питань практика укладання тристоронніх угод "вищий навчальний заклад – студент – роботодавець", запроваджена Міністерством; виплата цільової грошової допомоги молодим спеціалістам, які дали згоду працювати не менше 3-х років за місцем призначення; щорічне проведення моніторингу плинності кадрів та визначення переліку навчальних закладів, які необхідно в першочерговому порядку забезпечити вчителями відповідних спеціальностей.

Питання в тому чи бажають молоді люди їхати працювати наприклад, у село?

- Навіщо така кількість вчителів випускається у країні?

- Проблемою кадрової політики минулих років була постійна наявність вакансій. Нам вдалося виправити ситуацію й останні два роки школи розпочинають навчальний процес практично укомплектованими педагогічними кадрами.

Педагогічних працівників для роботи у школах готують у 58 вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації та у 59 вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації усіх форм власності. У минулому році кількість молодих фахівців, які отримали вищу педагогічну освіту, становила 17,7 тис. осіб; у цьому році планується випуск 16,4 тисяч. Це багато чи мало?

Якщо розглядати питання з реальної кількості наявних вакансій, то здається, що створюється надлишок педагогічних кадрів. Проте практика засвідчує, що близько 20% випускників вищих навчальних закладів працевлаштовуються не за фахом освіти. Це світова тенденція. На сьогодні здобуття вищої освіти не можна ототожнювати із отриманням професії «на все життя».

У той час як у великих населених пунктах, дійсно, утворилися черги на працевлаштування до шкіл, у віддалених селах не вистачає висококваліфікованих учителів.

- А що таке «нормальна платня»? Це питання, взагалі кажучи, не лише до міністра освіти і науки. Наприклад, минулого року ми поставили на розгляд Уряду питання про 15-відсоткову надбавку вчителям, які викладають українську мову в школах з навчанням мовами національних меншин. На жаль, Кабінет Міністрів не підтримав цю нашу ініціативу…

- Чому учні шкіл не мають безкоштовного проїзду у громадському транспорті, а студенти пільг?

- Безкоштовний проїзд учнів – це компетенція органів місцевого самоврядування. Про це сказано у статті 9 Закону України «Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді». А для студентів пільги існують – вони оплачують 50% проїзду у міжміському транспорті.

- Скільки ВНЗ та різноманітних філіалів зараз у Чернігові, який ступінь акредитації вони мають та на який реально заслуговують?

- У Чернігівській області 3 університети, 4 інститути, 6 коледжів, 7 технікумів, 4 училища. Ступінь акредитації у цих навчальних закладах такий, на який вони заслуговують. Оскільки МОН постійно проводить перевірки якості надання освітніх послуг. І як вам відомо, позбавляємо ліцензій тих закладів, які не дотримуються чи порушують умови ліцензування.

- Чи часто трапляються випадки хабарництва у чернігівських освітніх закладах? Кого піймали останнім та що йому за це буде?

- Міністерство освіти і науки – не жандармерія. Якщо до Міністерства надходить звернення про наявні випадки хабарництва, то ми передаємо такі дані в компетентні органи і просимо їх перевірити.

- Шкільна корупція: у одній із Чернігівських шкіл (бідний район) школярами щорічно здається грошей на суму 600 тис. грн. Впевнений, що подібне коїться у кожній школі. Чи контролює Міністерство батьківські гроші?

- Природно, школі та церкві українська громада допомагала в усі часи. Це робилося й має робитися від щирого серця, з турботою про добру освіту та духовні чесноти молодих людей. Тут питання в іншому – в дотриманні принципу добровільності таких пожертвувань.