Медіатека школи. Що далі?

   Медіатека школи - частина розв'язання проблеми інформаційного забезпечення вчителів та учнів

   Розглянемо результат п'ятирічної праці в даному напрямі на прикладі найзвичайнісінької середньої школи з кількістю учнів близько 600 (у середньому) і педагогічним складом 60 осіб.

   Реалізований варіант:

   1. Медіатека. Навіть при повній відсутності затвердженого й підтриманого відповідним штатним розкладом положення нам удалося скомпонувати функціонально закінчену частину служби з такими характеристиками: 6000 од. збереження основного книжкового, 20000 од. збереження навчального, більше 1000 од. збереження мультимедійного фонду. У медіатеці організовано п'ять індивідуальних робочих місць - два з відеоматеріалами, два з мультимедійними продуктами та ресурсами Internet, одно з аудіоматеріалами. За необхідністю кількість робочих місць оперативно збільшується. Для зручності в підготовці до уроків (з використанням усіх доступних ресурсів) розроблена спеціальна інформаційна програма «Медіатека», що активно затребувана.

   2. Студія цифрового відео- й аудіомонтажу. Служить для оперативного виготовлення і/або копіювання робочих матеріалів для навчального процесу. Активно затребувана.

    3. Потокова аудиторія типу «відеодисплейний клас». Служить для організації класно-визначеної роботи з будь-якого предмета з будь-якими типами інформаційних носіїв. Містить аудіо- та відеообладнання, досить могутній мультимедійний комп'ютер, ТВ-приймач, 8 дисплеїв і систему комутації (це мультіплеєр, елементи комутації та сигнальні кабельні лінії). Є доступ до ресурсів Internet. Активно затребуваний.

   4. Основні й допоміжний комп'ютерні класи. Дві оснащених мультимедійними комп'ютерами аудиторій. Основний клас використовується для навчальної роботи у старшій ланці, допоміжний для гурткової в молодшій та для проектної у старшій ланках. Активно затребувані.

   5. Навчальна інтрамережа. Об'єднує 24 комп'ютери школи, зайнятих у навчальному процесі. Є корпоративний доступ до ресурсів Internet. У мережі працює навчальний сервер. Реалізовано всі основні типи Інтернет-сервісів у локальному (внутрішньомережному) варіанті. Активно затребувана.

   6. Місце швидкісного доступу до ресурсів Internet. Тип зовнішньої лінії - волоконно-оптичний. Тут здійснюється розподіл зовнішніх мережних трафіків і контроль їх використання. Затребуваний у міру необхідності.

   7. Молодіжна дослідницька радіостанція. Свого роду лабораторія для експериментів у сфері нових способів інформаційного обміну (голосова, пакетна, космічна, VoIP та ін. радіозв'язок). Функціонує 13 років. 15000 експериментальних контактів зі 180-а країнами світу.

   8. Апаратний комплекс для проведення масових заходів. Мультимедійні проектор і комп'ютер, комплекс звукового обладнання професійного класу. Основна задача - підтримка масових навчально-виховних заходів.

   9. Група технічної підтримки. Трохи ентузіастів, які за мізерну зарплату будують лінії комутації, обладнують аудиторії, ведуть пошук необхідної інформації, монтують фільми, заповнюють різні бази даних і ходять із протягненою рукою до потенційних спонсорів.

   Усе перераховане вище - це не спроба самореклами, це варіант розвитку. Дійсний сервіс повинен бути ненав'язливим. Який ефект? Є. П'ять років тому, при організації служби, учительська громадськість досить негативно сприйняла сам факт її (служби) появи. На сьогодні щорічно на нашій базі проводяться 400-500 уроків, без нас не обходиться жодний виховний захід. Педагоги нашої школи істотно підвищили рівень власної технічної грамотності й одержали солідний досвід в організації та проведенні уроків з використанням сучасних технічних засобів. Усі складові частини служби користуються неабиякою популярністю в учнів.

   Резюме: час дошки та крейди пройшов. Прийшли інші часи. Щоб не відстати в розвитку від навколишнього світу, потрібна неабияка технічна модернізація загальної освіти. Однак учитель не може (та й не зобов'язаний) бути інженером. А щоб допомогти йому й у без того нелегкій праці, потрібна інформаційно-технічна служба. Ось тільки де взяти кошти та штати?

Автор: Е. Кривошеєв

Стаття журналу "Відкритий урок: розробки, технології, досвід"