Звітність батькам про успішність та відвідування дітей
Останнім часом розвернулася дискусія з питання: чи треба батькам звітувати про діяльність дітей у школі?
Роздуми практикуючих педагогів з питання треба чи не треба - Ви можете прочитати на сторінці Всеукраїнської педради "Зробимо освіту лідером" Перейти до обговорення
Оскільки сьогоднішня тема присвячена звітності, то зосередимося на
цьому питанні. Розглянемо декілька шляхів застосування інформаційного
інструментарію для створення і відсилання звітів батькам.
Звітність перед ким? Як?Скачати статтю редактора, щоб прослухати (7 Мб) Перед ким та перед чим сьогодні звітують педагоги: вчителі-предметники, класні керівники, адміністрація? Мені не хочеться чіпляти тему звітності школи перед управліннями (відділами) освіти. Це окрема неприємна тема. Про абсурдність самої звітності у вітчизняній системі освіти я писала у статті «Проста арифметика», подивіться на сторінці http://olena.elnik.kiev.ua/?p=22
Й попри всю видиму безглуздість такої звітності (яка описана у статті), є один вид звітів, який дійсно є вкрай необхідним у школі та його актуальність тільки збільшується. Я про звіти батькам.
Є якнайменше три причини, чому актуальність цих звітів ніколи не зменшиться: Перша – це те, що безпосередню відповідальність за дитину перед Богом та суспільством несуть батьки (опікуни). Друга – це те, що педагоги несуть відповідальність перед батьками, як основними замовниками освітянських послуг від суспільства, за те, який розвиток отримає та яких наук навчиться дитина під час її перебування в школі. Третя – це те, що дитина, внаслідок відсутності життєвого досвіду, не може повністю контролювати та скеровувати свої дії і свій розвиток. Якби дитина це могла, то навіщо Бог тоді створив їй батьків?
Ну це – філософія, а практично педагоги зазвичай звітують батькам за звичною, наробленою вже сторіччями схемою: це щотижневі записи у щоденник та спілкування особисто чи по телефону.
То виходить, що педагоги з усіх інженерно-технічних засобів спілкування освоїли тільки телефон та кулькову ручку?
Нагадаю, що технологія телефонії була започаткована Йоганом Філіпом
Рейсом у Німеччині у 1861 році. А запатентована у 1876 році американцем
Олександром Беллом, та називався «телеграф, що говорить». Детальніше
можна почитати у Вікіпедії: www.ru.wikipedia.org/wiki/Телефон
Шановний колего! У мене для Вас чудова новина! З кінця 19 сторіччя прогрес вже пішов далі, і, крім телефону, є вже інші, значно зручніші та надійніші засоби комунікації і передачі інформації! Навіть телефон набув вже таких модифікацій, що може інформацію передавати не тільки голосом, а й текстом, то можна закинути і кулькову ручку! Вибачте за іронію. А якщо серйозно, то з досвіду провідних світових загальноосвітніх закладів – звіти батькам подаються педагогами без посередництва дитини. Крім того, вважається, що звіти несуть суто конфіденційну інформацію і мають бути спрямовані особисто батькам. У випадку ж із щоденником – то це публікація та оприлюднення звіту, принаймні в межах вчителів школи, які викладають в цьому класі та які мають необмежений доступ до інформації у щоденнику.
При передачі звіту батькам у щоденнику є велика частка посередництва дитини. Отже, і обсяг інформації тоді автоматично становиться обмеженим. Тому якусь особливу інформацію педагоги вважають за краще повідомити батькам у особистій розмові.Саме тому запрошують батька прийти чи зателефонувати. У цьому запрошенні є ще більша частка посередництва дитини.
Крім того, такий спосіб повідомлення особистої інформації вимагає значної витрати часу (як будь-яка ручна праця). Якщо згадати, що у класного керівника біля 30 дітей, то уявити собі 30 розмов з батьками на тиждень важко (це по 4-5 розмов на день). Скільки часу забере розмова з одним батьком? А їх має бути 4-5 на день, не враховуючи вихідні.
Всі ці причини зумовлюють пошук нових засобів звітування перед батьками (або спілкування, якщо Вам так зручніше). Сучасні Інформаціно-комп’ютерні засоби та засоби мобільного зв’язку це дозволяють зробити. Тим більше, що нові засоби шукати не треба, треба лише використати те, що є. Сучасні технічні досягнення настільки розвинуті, що дозволяють взяти на озброєння будь-який з доступних: звичайна традиційна пошта, мобільний телефон, комп’ютер, Інтернет.
Зупинюсь на кожному з них. Звичайна традиційна пошта передбачає відправку листів та телеграм. Відправити звіт про відвідування та успішність батькові можна звичайним рекомендованим листом. Цей лист він отримає гарантовано та особисто. Отже про отримання такого звіту можна не тубуватися. Оскільки ніхто, крім батька не буде читати цей лист, можна написати всю особисту інформацію. До переваг можна віднести також незалежність написання листа від наявності учня чи щоденника та й взагалі можна робити у позаурочний час, отже повністю усувається посередництво дитини. Недоліки: написати такого листа кожному батьку – не аби яка праця, займає багато часу та відправка листа поштою – це зайва операція і гроші. Тут трохи посперечаюся: виписування оцінок у щоденник займає не менше часу, а при наявності комп’ютера та шаблону листа це може бути значно швидше за виписування у щоденник і забрати лише декілька хвилин. Відправка поштою цих листів також не займе багато часу, якщо це робиться раз на тиждень і пошта знаходиться недалеко від дому. Збирання та роздавання щоденників, потім з’ясування чи є щоденник чи немає – займає більше часу. А витрати на відсилання листів батьки охоче компенсують, якщо ви їм це запропонуєте.
Наступний засіб – мобільний телефон. Звіти можна відправляти засобом СМС. Перевага тут очевидна: батько отримує звіт протягом декількох хвилин від відправки та можна включити приватну інформацію, не боючися, що її прочитає та оприлюднить стороння людина. До недоліків можна віднести значну технічну складність цього процесу. Набрати кожне повідомлення на клавіатурі мобільного телефона дуже важко. Клавіатура мобільного телефона не пристосована для набирання великих обсягів тексту. Набирання та відсилання листів в такий спосіб може перетворитися на декількагодинну акцію, чого не можна вимагати від вчителя. Крім того, за кожне СМС треба сплатити гроші.
Отже недоліки: Зі складністю набору листа та додатковою витратою часу вчителя сперечатися не буду. А гроші батьки із задоволенням компенсують. Однак і переваги очевидні: Безперечна конфіденційнісь, 100% надійність та миттєвість процесу доставки.
Засіб Інтернет.Найпростіший і найдешевший спосіб дати батькам цілодобовий доступ до інформації, що стосується результатів навчання (та й взагалі діяльності) їхньої дитини. Для реалізації такого доступу треба, щоб на шкільному (чи на зовнішньому) сервері стояло спеціальне програмне забезпечення, яке має певну структуру та функції. Підготувати треба також програмне забезпечення: вчасне і повне наповнення інформацією про оцінки та відвідування.
Якщо така підготовка проведена, то батькові залишається тільки отримати пароль доступу та відкривати електронний щоденник своєї дитини у будь-яку хвилину на моніторі свого комп’ютера. У щоденнику повинна бути інформація не лише про оцінки (засобом Інтернет це зробити не складно). Необхідно, щоб було прописано: за що він отримав цю оцінку (виписку з журналу про тему опитування), коли і який урок пропустив, відмітку про те, яке домашнє завдання не зробив. Можливості такого засобу значно ширше за всі перелічені попередні, оскільки монітор комп’ютера та програма може надати одночасно набагато більше інформації про учня, ніж виписки у щоденнику та СМС-повідомлення. Вчителю тільки треба вчасно вносити всі дані у журнали та щоденники учнів.
Переваги: очевидні. Перше: батько може в будь-яку хвилину подивитися в щоденник учня та отримати вичерпну інформацію про діяльність своєї дитини в школі. Такий об’єм інформації не може забезпечити жоден з інших перелічених вище інструментів. Друге: немає географічних обмежень (які є в разі використання засобу мобільного зв’язку та СМС). Третя: немає обмежень в часі. Процес виходу та перегляду такого щоденника не потребує особливих знань та навичок від батька, оскільки нічим не відрізняється від звичайного використання Інтернету. Четверта: доступ до журналів у вчителя також є цілодобовий, отже не треба узгоджувати користування журналами для виставляння оцінок із колегами.
Застосування такої програми може також поєднати і всі перелічені вище засоби звітності та в автоматичному режимі відправляти електронні листи батькам і СМС-повідомлення. При цьому програма зовсім не вимагатиме втручання людини у процес відправляння звітів.
Недоліки: додаткове навантаження на вчителя. Питання спірне, оскільки вчитель водночас звільняється від рутинної роботи по виписуванню оцінок, складанню звітів, плануванню, складанню календарних планів. Звільняється вчитель також від необхідності пошуку та налагодженню зв’язку з батьками, оскільки це треба зробити лише один раз та потім тільки заповнювати вчасно всі відомості у журнал. Вчителю не треба турбуватися про повідомлення необхідних відомостей батькам взагалі. Отже, із впевненністю можу сказати, що в застосуванні такої технології обліку та звітності відбувається значний переросподіл часу зайнятості вчителя, оскільки багато функцій автоматизуються та перестають відбирати час та думки. Вчитель може більше часу приділяти удосконаленню своїх уроків. Конкретні статистичні дані такого переросподілу ми обов’язково викладемо в наступних випусках, дослідження з цього питання ще тривають. Недолік по зайвому навантаженню вчителя залишатиметься стільки, скільки існуватиме сучасна паперова система обліку та звітності у системі освіти.
До суттєвого та визначного недоліку віднесу такий факт, як неготовність педагогів опановувати комп’ютерні технології взагалі та на рівні такого їх використання у професійній діяльності зокрема.
Нажаль, цей недолік є найскладнішим, бо він зумовлений переважною кількістю вітчизняних педагогів, які ще не вбачають у ІКТ помічника або вартого уваги інструментарію. Відомо, що людина здатна вигадати все, що завгодно на виправдання свого небажання, чим, замість визнання проблеми, лише її заглиблює. І педагоги цим страждають , нажаль, найбільше від усіх, оскільки звикли нести на собі певні оракульські функції, і досі намагаючись робити вигляд, що все знають та вміють. А об’єктивно факт залишається фактом: педагоги і досі у застосуванні технологій не пішли далі 1861 року – часів винайдення телефону.
На останок хочу підсумувати: існують нові, автоматичні та напівавтоматичні засоби організації доставляння інформації (звітності) про діяльність дитини протягом навчання у школі. Ці засоби використовують такі нові технології, як комп’ютер, Інтернет та мобільний зв’язок, а саме його функцію СМС-повідомлень. Ці засоби вже давно увійшли у життя суспільства та претендують на гідне місце у арсеналі педагогів при викладанні змісту навчання і тим більше, з метою найбільш якісного управління навчальною діяльністю учнів. Водночас залишається вкрай актуальною проблема підвищення якості комунікації педагогів із батьками (опікунами) учнів, внаслідок перевантаження вітчизняних педагогів з одного боку, та не бажанням опановувати нові технології, з іншого.
Цей випуск журналу присвячено питанню, як використати комп'ютерні технології, щоб скоротити час, що витрачається педагогами на спілкування з батьками та зробити це спілкування більш інформаційним!
Останнім часом розвернулася дискусія з питання: чи треба батькам звітувати про діяльність дітей у школі? 