Нова фізкультура

…батьки школярів й самі діти раді, що нормативи з фізкультури понижено. Адже багато учнів справді фізично не могли їх виконувати.

Культ здорового тіла, в якому, мовляв, здоровий дух, завжди був притаманний українцям. Існував він і в УРСР. Незалежна держава перейняла цю естафету фізичної підготовки - нормативи з фізкультури в українських школах були високими, далеко не кожен школяр міг виконати їх на «відмінно». Особливо з огляду на те, що  масовий сидячий спосіб життя, потяг до комп'ютерів, мобільних телефонів тощо негативно вплинули на  здоров'я підлітків. Попри те, доволі високі нормативи продовжували існувати. Аж допоки в Україні не трапилося сім смертей школярів саме на уроках фізкультури. Ці трагедії стали підставою для перегляду концепції фізичного виховання. А у серпні Міністерство освіти і науки затвердило нову програму з фізкультури, яка по-перше, передбачає зниження нормативів, а по-друге - варіативну модульну систему, згідно з якою учні самі можуть обрати види спорту, котрими бажають займатись.

Програма вступила в дію з цього навчального року і розрахована на учнів 5-9 класів. Для школярів початкової школи нормативи скасували взагалі. Для старшокласників вони залишились, проте стали нижчими. Зокрема, й у сумнозвісному бігу. «Коли, приміром, раніше хлопці в 5 класі мали пробігти 1000 м на час, зараз цю дистанцію вони пробігатимуть без його врахування, а для дівчат її взагалі скоротили вдвічі, - розповіла ZAXID.NET начальник управління освіти Львівської міської ради Надія Оксенчук. - У сьомому класі норматив з бігу зменшено з 1,5 тис метрів до 1 тис метрів, у 9 - з 2000 до 1500 для хлопців і з 1500 до 1000 - для дівчат, а також на хвилину збільшено час для подолання цієї дистанції...»

Проте найголовніше, за словами начальника управління освіти міста, - став іншим підхід до виконання нормативів і викладання фізкультури. Окрім власне виконання вправ, учням розповідатимуть теорію різних видів спорту. А також вони займатимуться за варіативними модулями, в яких зокрема передбачено гімнастику, футбол, легку атлетику, туризм, спортивні ігри... Ці модулі кожна школа обиратиме самостійно, залежно від наявної матеріально-технічної бази та спеціалізації вчителя. Окрім того, уже з наступного року учні зможуть висловлювати власні побажання щодо модулів у письмовій формі.

А ще, наголошують освітяни, основний акцент відтепер робитиметься на здоров'ї школяра. Якщо він нездатний виконувати ті чи інші вправи, його ніхто не змушуватиме. Щоправда, визначити реальний стан здоров'я підлітків і їх спроможність витримувати ті чи інші фізичні навантаження - завдання не з легких. Адже хоча нова програма з фізкультури передбачає медико-педагогічний супровід уроків, реально здійснювати його просто нікому.

«Немає механізму впровадження цієї ідеї, оскільки в штаті шкіл немає медпрацівників, навчальні заклади мають лише договори з поліклініками», - каже Надія Оксенчук. Щоб вирішити це питання,  наступного тижня у Львові відбудеться круглий стіл, де обговорюватимуть варіанти розв'язання проблеми. Бо питання фахового медичного обстеженням учнів є досить таки важливим. На думку дільничного педіатра дитячої поліклініки відділення 5-ї міської клінічної лікарні Львова Лесі Курій, проблема, зокрема, полягає у тому, що дітей обстежують саме у школах, а не в поліклініці, причому за відсутності батьків.

«Медогляд без присутності батьків - це не медогляд, - вважає лікар. - Учнів у школах оглядає хірург, ендокринолог, ЛОР, окуліст та педіатр, але умови для таких оглядів у школах не ідеальні, оскільки на них присутні водночас багато дітей. Окрім того, є низка захворювань, яких неозброєним оком не виявиш. Для цього потрібно робити загальний аналіз крові, сечі, кардіограму... Також багато школярів зараз мають серйозні неврологічні проблеми. А невролог у бригаду лікарів не входить. Тому існуючі медогляди себе не виправдовують».

За словами лікаря, передусім за повне обстеження дитини повинні потурбуватись батьки. Його потрібно зробити, навіть якщо дитину нічого не турбує. Адже, зрештою, деякі школярі, з якими сталися трагічні випадки на уроках фізкультури, на здоров'я не скаржились. Приміром, п'ятикласника Кам'янка-Бузької школи №1, що на Львівщині, який помер на занятті з фізкультури, навіть батьки вважали цілком здоровим.

 З огляду на усе це і батьки школярів й самі діти раді, що нормативи з фізкультури понижено. Адже багато учнів справді фізично не могли їх виконувати. За словами Лесі Курій, близько 20% дітей, які перебувають на обліку на її дільниці, мають звільнення з основної групи на фізкультурі й відвідують заняття у спецгрупі, де нормативи виконувати не обов'язково. За умови ретельного обстеження дітей, цей відсоток найімовірніше, зріс би. На думку старшого викладача Львівського державного університету фізкультури, президента Федерації українського рукопашу гопак Миколи Величковича, причина такого масового ослаблення школярів полягає, в основному, у веденні малорухливого способу життя, що призводить до проблем із зором, поставою, тонусом організму і м'язів, дається взнаки на функціональному стані серцевої діяльності. Він не береться коментувати, адекватними чи ні були старі нормативи, проте наголошує, що зараз дуже мало уваги приділяється пропаганді спорту, відтак загальний рівень фізичної підготовки дітей неухильно падає.

«Ми це бачимо навіть на прикладі наших абітурієнтів, - каже Микола Величкович. - Спостерігається чітка тенденція спаду загального рівня їхньої підготовки».

Він сподівається, що нова програма з фізкультури реально запрацює і допоможе змінити ситуацію. «Поки що важко сказати, як це буде, бо програма не пройшла апробації, але було б добре, якщо б вона вплинула на посилення мотивації дітей, викликала у них бажання займатись фізкультурою», - резюмував він. На позитивні результати сподіваються і розробники програми, педагоги й самі діти і їх батьки. Останні, щоправда, дивляться на нововведення з певним скепсисом, мовляв, ідея хороша, але в результаті все одно буде, «як завжди».

Оксана Керик  ZAXID.NET